Борис Грінченко: 160 років з дня народження

9 грудня 2023 року виповнюється 160 років від дня народження Бориса Грінченка (1863-1910), українського педагога, письменника, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, фольклориста, публіциста, видавця, популяризатора науки, соціолога, перекладача, бібліографа, громадсько-культурного діяча.

Борис Дмитрович Грінченко народився 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумської області) у збіднілій дворянській родині. У 1874 р. вступив до Харківської реальної школи. Саме тоді, під впливом «Кобзаря», він почав збирати та записувати почуті пісні, легенди, казки та інші фольклорні матеріали. 1881–1894 року Борис Грінченко вчителював у народних школах у селах на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Ці роки остаточно сформували його як педагога, літератора, науковця, громадського діяча. Тоді були написані його найвідоміші прозові твори, видані поетичні збірки, укладені підручники для дітей з української мови, за якими навчалося не одне покоління українських дітей.

Значних результатів Грінченко досяг і на видавничій ниві, організувавши видавництво популярних книжок українською мовою. За період роботи «Видавництва Б. Д. Грінченка» у Чернігові з 1894 по 1900 р. було видано 46 назв українських книжок для народу загальним накладом понад 170 тисяч примірників. Володимир Самійленко свідчив про ретельність підготовки книжок видавцем в умовах цензури: «Він міг по 5–6 разів переробляти кожну недозволену цензурою книжку, переміняти заголовок і таки добитися її друку».

Такою ж плідною була згодом і подальша його діяльність у Чернігівському земстві як упорядника колекції Музею української старовини Василя Тарновського. Результатом цієї діяльності стала його тритомна праця «Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского» (1903), яка також представлена на виставці.

За національно спрямовану діяльність Б. Д. Грінченка було звільнено із земства, і він з дружиною переїхав до Києва. Високо оцінивши його енциклопедичну обізнаність та відданість українській культурі, Київська громада у 1902 році запропонувала йому очолити остаточне впорядкування і редагування матеріалів словника української мови. Титанічна праця, якій письменник віддав понад два роки, стала його справжнім громадянським та творчим подвигом. У 1906 р. підготовлені матеріали направили до Російської академії наук.

Словнику було присуджено другу премію Миколи Костомарова. Чотири томи «Словаря української мови» за редакцією, упорядкуванням Бориса Грінченка, з додатком його власних матеріалів, виходили з 1907 по 1909 роки. «Словарь української мови» є найповнішим і лексикографічно найдосконалішим українським словником початку ХХ ст. Саме він довгий час залишався джерелом існування в українській мові літери Ґ, що незаслужено була вилучена з нашого алфавіту на початку 1930-х років і повернена в 1990-х роках.

Письменник помер 6 травня 1910 р. у місті Оспедалетті в Італії. Його тіло було перевезене до України й поховане на Байковому кладовищі в Києві. Народившись у рік заборони української мови, Борис Грінченко увійшов в історію, літературу, культуру як справжній патріот України.

Долучаючись до відзначення цього ювілею, Педагогічний музей України у межах онлайн-проєкту #Книжковий_Фронт представляє віртуальну виставку творів Бориса Грінченка для дітей.

У фондах музею зберігається близько 40 творів Б. Грінченка: «Словник української мови» (1908-1909), «Українська граматка до науки читання й писання» (1918) та дитячі видання — «Смілива дівчина» (1899), «Два морози» (1914), «Снігурка» (1914), «Книга казок віршом» (1917), «Батько та дочка» (1927), «Екзамен» (1927), «Грицько» (1928) та ін.

Дитячі твори Б. Грінченка присвячені стану тогочасної школи, важкому дитинству, життю селянських дітей, історичним подіям; є серед творів і віршовані казки із сюжетами з напродних джерел. Але головне у дитячих творах Бориса Грінченка те, що вони здатні виховувати в дітях найкращі людські риси.

Всі дитячі твори Б. Грінченка, які зберігаються у фондах музею, оцифровано. Починаючи з січня 2023 р., щомісяця музей представлятиме електронну копію одного видання зі стислою анотацією.