31 жовтня виповнюється 170 років з дня народження Миколи Кибальчича
31 жовтня виповнюється 170 років з дня народження Миколи Кибальчича, автора схеми першого у світі реактивного літального апарата.
Микола Іванович Кибальчич – винахідник і революціонер-народник українського походження – народився у місті Короп на Чернігівщині. Підлітком Микола пішов на серйозний конфлікт із батьком-священиком, покинув духовну семінарію у Чернігові і вступив до гімназії Новгорода-Сіверського. Там же хлопчик і захопився хімією, за що навіть одержав прізвисько Миколка-піротехнік. Щоб читати технічну літературу, він самотужки вивчив англійську мову. Кибальчич був одним із кращих учнів гімназії.
Закінчивши зі срібною медаллю навчання, хлопець вступив до Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення (1871—1873 р.). Потім перейшов у Медико-хірургічну академію. Тут Кибальчич і познайомився з народовольцями та їхніми ідеями. У 1875 році за зберігання нелегальної літератури був заарештований і майже три роки провів у Лук'янівській в'язниці у Києві, після чого його випустили під нагляд поліції.
Продовжити освіту Кибальчичу не дозволили. І він обрав шлях революціонера-підпільника, працюючи і в підпільних друкарнях, і у так званих «пекельних лабораторіях», де виготовляли вибухівку і зброю для терористичних актів. Там і проявився його неабиякий талант хіміка і винахідника. Микола навчився у домашніх умовах робити нітрогліцерин і динаміт. Динаміт Кибальчича за своїми характеристиками перевершував динаміт його винахідника — шведа Нобеля. Крім того, він створив рецепт унікальної фарби для підпільних друкарень народовольців.
На імператора Олександра II «Визволителя» народовольці здійснили шість замахів. Увійшовши до складу терористичної групи Андрія Желябова, Кибальчич проаналізував помилки попередніх замахів і вирішив створити бомбу, якій би не було рівних. Царські генерали пізніше назвуть її справжнім дивом і новим словом у вибухотехніці. По суті, вона стала прообразом сучасної гранати. Подібних зразків у той час техніка Європи ще не знала.
Під час останнього замаху на царя 1 березня 1881 року вирішальну роль зіграла «забійна сила» бомби, створеної Кибальчичем. Однак після цього прожити на свободі винахіднику вдалося недовго — його заарештували через сімнадцять днів після теракту. У камері, за кілька днів до страти, Микола розробив проект реактивного літального апарата. У проекті Кибальчич розглянув пристрій порохового ракетного двигуна, керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, забезпечення стійкості апарата тощо. Схему унікального апарата арештант надряпав уламком ґудзика на стіні каземату…
Миколі Кибальчичу вдалося передати папери з розробленим проектом адвокату. Однак їх вилучила царська «охранка», долучила їх до справи і відправила у спецархіви таємної канцелярії. Тут вони пролежали майже 40 років і вперше були опубліковані в 1918 році.
Рідним «царевбивці» Кибальчича було запропоновано змінити прізвище, однак вони відмовилися. Сім'я терориста зазнала шквалу репресій. Усіх юнаків з їхньої родини виключили з навчальних закладів і відправили в солдати. Через півроку, не витримавши потрясіння і переслідувань, померли сестра і брат народовольця
Буря не обійшла і земляків Кибальчича: указом сина убитого царя містечку Короп було заборонено розбудовуватися, а самим коропчанам наказано побудувати церкву і все життя замолювати гріх земляка.
Зараз у Коропі, невеличкому райцентрі на Чернігівщині, у тому будинку, де народився і виріс майбутній майстер "пекельної машинки" та автор проекту першого у світі керованого ракетного літального апарата, винайденого ним за кілька днів до страти, знаходиться меморіальний музей.
Якимось дивом будиночок священика Івана Кибальчича зберігся. Тому у відвідувачів музею виникає справжнє відчуття дотику до історії. Старовинні речі, фото на стінах...
У невеличкому ошатному домі-музеї - дві кімнати, одна віддана під експозицію, присвячену самому революціонеру та його родині. Інша - власне науці й видатним послідовникам піонера ракетної техніки. Серед експонатів є автографи космонавтів, які свого часу відвідували батьківщину творця ракети. Ім'ям Кибальчича названо кратер на зворотному боці Місяця.
